Терасне землеробство: приклади, системи, переваги та недоліки

Терасне землеробство — це традиційний та винахідливий метод вирощування сільськогосподарських культур на крутих горбистих схилах шляхом будівництва послідовних рівнів плоских поверхонь вздовж схилу, що нагадують сходинки. Як наслідок, їх також іноді називають ступінчастим землеробством.

Необхідність змінити весь ландшафт масивних пагорбів для створення терас, що, безумовно, є дуже трудомістким процесом, головним чином пов'язана з тим, що вода стікає схилом з дуже високою швидкістю на горбистих схилах порівняно з рівнинами.

Терасне обробіток спричиняє деякі серйозні проблеми сільського господарства, такі як дуже обмежена водоутримувальна здатність ґрунту, ерозія Якщо ситуація посилюється, частинки ґрунту та поживні речовини стікають вниз по схилу до річок і виносяться, а у разі сильних опадів можуть виникати зсуви та мулисті схили за відсутності дерев, які були вирубані для звільнення місця для сільського господарства.

Створення терас вирішує всі ці проблеми, роблячи землю стабільнішою, менш схильною до ерозії, утримуючи воду за допомогою дамб та контролюючи потік води за допомогою дренажних систем, побудованих на кожному рівні тераси, які несуть воду до того, що знаходиться безпосередньо під нею.

Розмір терас залежить від ландшафту, але зазвичай коливається від (двох-трьох) метрів завширшки та (до п'ятдесяти вісімдесяти) метрів завдовжки. Нахил або градієнт тераси також контролюється залежно від навколишнього середовища та передбачуваної сільськогосподарської культури.

Що таке терасна система землеробства?

Залежно від типу та рівня порушень, що вносяться до схилів для їх створення, зазвичай використовуються три основні типи терасових систем землеробства. Це уступне терасування, контурне терасування та паралельне терасування.

1. Терасування лавок

Це найпоширеніший тип терас у більшості частин світу, і саме їх ми маємо на увазі, коли говоримо про терасове землеробство загалом. При терасуванні на лавках пагорби розрізаються на рівномірно розташовані широкі рівнини, які не дозволяють воді вільно стікати вниз і забирати верхній шар ґрунту.

Щоб побудувати тераси-лавки на схилі пагорба, потрібно починати з вершини та розпочати процес, відомий як ‘вирізання та заповнення’, щоб створити широкі плоскі ділянки потрібної ширини, які простягаються вниз по схилу.

Додаткові матеріали, такі як каміння, бордюрні рослини та методи біоінженерії, можуть бути використані для стабілізації новозбудованих терас, які з часом зміцнюються. Отже, це передбачає багато земляних робіт, які здебільшого виконуються вручну через складний рельєф місцевості, і це дуже трудомістко та вимагає багато часу.

Вони дуже ефективні у зборі проточної води, особливо якщо з боків облаштовані дамбами, щоб вода застоювалася, що дуже важливо для вирощування рису. Однак їх не можна використовувати для вирощування таких видів, як картопля, яка погано росте в умовах перезволоження.

2. Контурне терасування

Система контурного терасування поєднує переваги контурного та терасного землеробства. Це форма терасування, яка вимагає набагато менше земляних робіт та ландшафтного дизайну, ніж система лавкового терасування, оскільки тераси або зростаючі рівнини повторюють природний контур пагорба.

Їх будують шляхом будівництва кожного рівня тераси на одній висоті, що відповідає рельєфу, і тому вони розташовані не на однаковій відстані один від одного. В результаті вони мають рівномірний внутрішньорівневий градієнт, який може довше утримувати воду.

Як і тераси-лавки, на кожному з рівнів передбачені дамби, а також дренаж, а в дощових районах вздовж схилу зазвичай будується трав'янистий водопровід, який відводить зібрану воду безпосередньо вниз по схилу.

3. Паралельне терасування

Коли справа доходить до створення чогось паралельного, очевидно, що це вимагає набагато більше роботи, ніж просто адаптація до того, що ми маємо. Те саме стосується створення терас на схилах. Щоб зробити тераси, паралельні одна одній, нам доведеться внести більші зміни в ландшафт, зрізавши величезну кількість матеріалів зверху та заповнивши їх біля основи.

Це неможливо у віддалених районах, але з появою та доступністю потужної землерийної техніки, створення паралельних терас на пологих схилах має низку переваг.

Найважливішою перевагою паралельних терас над іншими є те, що терасне обробіток набагато легше виконувати сільськогосподарські операції, такі як обробіток ґрунту, посів, прополювання тощо, за допомогою інструментів на паралельних ділянках, головним чином завдяки усуненню точкових рядів.

Точкові ряди – це загострені та вузькі частини терас, які часто зустрічаються на уступних та контурних терасах. Крім того, вони полегшують створення водотоків та дренажу.

Приклади терасного землеробства

Пагорби, вирізьблені у формі терас, пишно вкриті такими культурами, як рис, рис-падді, пшениця, кукурудза, бобові чи фрукти, утворюють прекрасний ландшафт і можуть бути знайдені по всьому світу, де економічна діяльність відбувається в горбистих регіонах.

Однак деякі райони терасного землеробства є більш популярними, ніж інші, завдяки своїй багатій історії, культурній цінності та економічному значенню. Деякі відомі приклади терасного землеробства є наступними:

1. Рисові тераси Банауе

У низці віддалених сіл гір Кордильєр на Філіппінах рис вирощують на терасах вже понад дві тисячі років, і зараз він визнаний об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Тераси не лише мають економічне призначення для корінного народу іфугао, але й невід'ємною частиною культури та традицій регіону. Розташовуючись на понад десять тисяч квадратних кілометрів, вся територія була забезпечена складною зрошувальною системою.

2. Мачу-Пікчу

Мачу-Пікчу, одне з семи чудес світу, в Андах у Південній Америці, повністю складається з терас. Окрім того, що це було місце, де могла процвітати така розвинена цивілізація з численними храмами та будинками, вони також дозволяли вести сільське господарство на дуже пересіченому рельєфі, що зробило все це можливим.

Вчені, агрономи та геологи досі вражені зрошувальними каналами терас, які повністю використовували дощову воду там, де інші методи зрошення були неможливі.

На відміну від інших поширених терас, тераси Мачу-Пікчу широко використовують каміння та стіни для підтримки рівнів. Донині тераси Мачу-Пікчу залишаються одними з найкрасивіших терас, коли-небудь побудованих.

3. Тераси Са Па

Тераси Са Па у В'єтнамі важливі як для вирощування великих обсягів сільськогосподарських культур, таких як рис, кукурудза та овочі, так і для туристичної галузі регіону.

Величні рисові поля цієї місцевості викликають захоплення у багатьох завдяки мозаїці кольорів, яку демонструють терасні культивації в різні пори року.

4. Салінас-де-Марас

Соляні тераси Салінас-де-Марас у Перу дуже відрізняються від інших терас, оскільки вони виробляють сіль, а не сільськогосподарські культури. Ці штучні тераси, побудовані на природних соляних полях, існують вже століттями.

Переваги терасного землеробства

Історичні місця, а також впровадження цієї сільськогосподарської практики майже у всіх гірських частинах світу свідчать про численні переваги терасної системи землеробства.

Основна перевага терас у сільському господарстві полягає в тому, що вони дозволяють вирощувати сільськогосподарські культури на схилах, створюючи стабільні рівнини, де можуть зберігатися необхідні матеріали для росту культури. Оскільки необхідними матеріалами є вода та ґрунт, вони допомагають запобігти таким проблемам у сільському господарстві, як ерозія ґрунту та поживних речовин водою.

Крім того, без терас багато крихких ландшафтів у горах навіть не існували б через такі лиха, як зсуви та селі. Тому вони є ефективним методом збереження ґрунтів та земель у горах та на пагорбах.

Збільшення продуктивної площі ландшафту забезпечує більше виробництво продуктів харчування та продовольчу безпеку. Фактично, багато частин Азії залежать виключно від продуктів харчування, вироблених за допомогою терасного землеробства.

Переваги терасного землеробства можна побачити не лише у виробництві продуктів харчування, а й у культурних та екологічних аспектах. Доведено, що терасне землеробство збільшує біорізноманіття та можливості для заліснення за допомогою таких схем, як агролісівництво.

І останнє, але не менш важливе: вони мають величезне культурне значення, настільки, що терасні системи землеробства, такі як терасові ферми Банауе, визнані культурними ландшафтами завдяки їх тісному зв'язку з культурою та традиціями регіону. Це забезпечує соціальну співпрацю та збереження культурної ідентичності регіону.

Як терасне обробіток допомагає зберегти ґрунт?

Збереження ґрунту головним чином означає утримання ґрунту на місці без пошкодження його фізичних та хімічних властивостей. Вода є основним агентом, який розмиває ґрунт певної місцевості, головним чином через стік, і вплив стоку множиться, коли місцевість має схил. Як наслідок, ерозія ґрунту є серйозною проблемою в горбистих районах, де стік води досягає високої швидкості.

Будуючи тераси на цих пагорбах, ми перехоплюємо проточну воду та різко зменшуємо її швидкість. Фактично, кожен рівень тераси утримує необхідну йому кількість води, а решта води стікає на нижній рівень або по градієнту, або через дренажні отвори.

У районах з інтенсивними опадами та крутими пагорбами вразливість до зсувів та селів дуже висока, що може зробити весь ландшафт назавжди непридатним для будь-якої діяльності. Навіть у таких районах вони допомагають запобігти таким лихам, поєднуючи види дерев з харчовими культурами.

Як згадувалося раніше, збереження ґрунту включає не лише його фізичну цілісність, а й захист його хімічних властивостей. Це один із найбільш стійких методів ведення сільського господарства, який використовує мінімальне використання штучних добрив і спирається переважно на органічні добрива.

Таким чином, якість та родючість ґрунту ще більше підвищуються. Це допомагає зберегти ґрунтовий покрив та родючість, оскільки водні потоки не змивають верхній шар ґрунту та поживні речовини.

Недоліки терасного землеробства

Найбільш помітним недоліком терасного землеробства є те, що це дуже трудомісткий та тривалий процес, оскільки важке обладнання та техніка в більшості випадків недоступні. Ще одним серйозним недоліком рельєфів є те, що за неправильної конструкції вони можуть утримувати надлишок води, що призводить до насичення їх дощовою водою.

Це може призвести до втрати врожаю, ерозії через переповнення і навіть руйнування терас через зсуви та селі. Тому під час будівництва терас дуже важливо враховувати особливості опадів та геологію місцевості.

Зрештою, будівництво терас може навіть порушити природний гідрологічний та поживний кругообіг регіону та навіть погіршити якість ґрунту.

Підсумовуючи, переваги правильно спланованої та спроектованої системи терасного землеробства значно переважають її можливі недоліки. Ця традиційна система землеробства має значні наслідки для регіонів по всьому світу, особливо в умовах зміни клімату та підвищення продовольчої безпеки.

Вони існують століттями, і їх застосування слід розширювати, оскільки вони мають величезний потенціал для перетворення практично непридатних для обробки схилів земель на продуктивні сільськогосподарські угіддя, а також для збереження ґрунту.

Навіть на пологих схилах можна створювати тераси, такі як контурні та паралельні, щоб отримати додаткові переваги від природного рельєфу місцевості. Зрештою, оскільки дуже важливо проектувати тераси відповідно до топографії та потреб місцевості, такі інструменти, як аналітика топографії є дуже корисними та важливими.

Поширені запитання

1. Чому ведення сільського господарства в гірських районах так складне без терасування? Яку проблему допомагає вирішити терасне землеробство?

Ведення сільського господарства в гірських районах є складним завданням без терасування з кількох причин. По-перше, круті схили ускладнюють утримання ґрунту, що призводить до ерозії та втрати поживних речовин. По-друге, стік води швидкий, що ускладнює зрошення та управління водними ресурсами.

По-третє, нерівний рельєф ускладнює доступ до землі та її ефективну обробку. Нарешті, без терасування стає важче запобігати зсувам та контролювати розподіл сільськогосподарських культур.

Він вирішує ці проблеми, забезпечуючи рівні поверхні, зменшуючи ерозію, покращуючи утримання води та підвищуючи загальну продуктивність у гірських регіонах.

2. Що таке терасування полів?

Терасування полів — це практика створення вирівняних платформ або сходинок на схилах сільськогосподарських полів. Воно включає будівництво підпірних стін або насипів вздовж контурів землі для створення рівних поверхонь для обробітку.

Він служить кільком цілям, зокрема запобігає ерозії ґрунту, зменшує стік води та покращує утримання води. Він допомагає оптимізувати землекористування, максимізуючи доступність орної площі на крутих схилах, та сприяє більш ефективним методам ведення сільського господарства в горбистих або гірських регіонах.

3. Що дало змогу вирощувати такі різні культури на терасах? Якій ще меті служило терасування гори?

Вони дозволяють вирощувати різноманітні культури, забезпечуючи рівні поверхні для ефективного розподілу води та поживних речовин. Зменшення ерозії та покращене утримання ґрунту створюють сприятливі умови.

Оптимальне сонячне освітлення підтримує потреби різних культур. Вони оптимізують простір, що дозволяє успішно вирощувати різні культури.

Крім того, це служить для запобігання ерозії ґрунту, зменшення зсувів, забезпечення під'їзних шляхів та покращення мальовничої краси ландшафту.

4. Якою була перевага терасного землеробства в епоху неоліту?

Це в епоху неоліту підвищувало продуктивність сільського господарства, запобігало ерозії ґрунту, покращувало управління водними ресурсами та підтримувало продовольчу безпеку.

5. Терасне землеробство є інтенсивним чи екстенсивним?

Його вважають інтенсивним, а не екстенсивним. Він передбачає максимізацію продуктивності на обмеженій землі шляхом створення рівних поверхонь для обробітку. Вони дозволяють ефективно використовувати такі ресурси, як вода, поживні речовини та сонячне світло, що призводить до вищої врожайності сільськогосподарських культур з одиниці площі.

6. Які ще дві речі ви дізналися про тераси?

Дві додаткові речі, які я дізнався про тераси, це їхня здатність зменшувати ерозію ґрунту та їхній внесок у збереження водних ресурсів. Вони ефективно уповільнюють стік води, запобігаючи ерозії ґрунту та втраті цінного верхнього шару ґрунту. Крім того, ступінчаста структура допомагає утримувати воду, що забезпечує краще зрошення та зменшує потребу в надмірному поливі. Ці особливості роблять їх важливим інструментом у просуванні сталого землеробства та збереженні ґрунтових і водних ресурсів.